Бувальщина про те,
як онук дідову дисертацію завалив

На дачі учений сидів в качалці.
(Це і дома бути могло б!..)
Він підпирав ученим пальцем
Не менш учений лоб.

Онук підійшов.
                Бачить: папка — робота
І, хоч з грамотою
                   не зовсім в ладах,
Невченого пальця поклавши в рота,
Все ж розібрав по складах:

«Дещо про відкриття
                    сьомої ніжки в хруща, —
                                                 читав онук. —
Дисертація на здобуття
                            ступеня кандидата наук».

Внук до діда
              ледь дотягнувся
І на вухо вчене
                   йому запищав:
— Дідусю,
Та сьомої ж ніжки
                       нема у хруща!

Дід аж підскочив.
                    — Ти що — проти мене?
Звідки ти знаєш? —
                      кричить
І пояс почав скидати вчений,
Щоб критикана
                    провчить.

Онук надувся.
              — Звідки та звідки...
Ми самі ловили хрущів у саду...
Не віриш — не треба...
                         у мене є свідки,
Хочеш,
       я хлопців тобі приведу?!

Дибки стала волосся куча!
Із дисертації
              вийшов пшик...

Як жалко,
           що внучок
У дідову працю
                  раніше не вник!..