Бувальщина про те,
як Грицько Базіка до кукурудзи брався

— Кукурудза!.. Річ велика!
Найважливіша із справ!.. —
Так тепер Грицько Базіка
Скрізь промови починав. —

З кукурудзи буде м’ясо,
Будуть свині у сальці!
Кукурудза — це ковбаси,
Кендюх, шкварки, холодці!

Кукурудзу сіять треба!
Буде в нас вона кругом,
Та така, що аж до неба,
Та така, що ого-го!..

Заживемо, як ніколи,
Стануть свині, як бички.
Потім їх — куві... поколем,
Сало ми складем в бочки... —

Тут ковтнув Базіка слинку...
— Як візьмемось до ковбас!.. —
Хтось сказав: — Одну хвилинку,
Є питаннячко до вас:

— Де, коли і як садити
Кукурудзу будем ми? —
Став Базіка. Що робити?
Знявся шум поміж людьми.

— Ще сплануєм... Маєм сили...
Ковбаса ж — це річ смачна...
— А ділянки розкріпили? —
Знов почулось від вікна.

— Як воно відносно добрив?
Чи завезли в поле гній? —
А Базіка каже: —Добре,
Завезем в найближчі дні...

— А чи є у нас насіння
Кукурудзи на посів?..
— Значить, де я зупинився?.. —
Хтось сказав: — На ковбасі!

Можем ми сказати сміло
Голові, що «має час»:
Краще б ви взялись за діло,
А тоді вже й до ковбас.