На першу збірку Гусака Була рецензія така: «Хоч просівай, хоч провівай, Сама вода. Вода — і край!» Вже друга збірка в Гусака І знов рецензія гірка: «Пісок не слово золоте, Лиш суховій в рядках мете». Та мало Гусаку біди, Гусак собі сміється, Сухим виходить із води І... знову видається! Затих Гусак оце тепер, Затих тому, що Крижень вмер На горе графоманській справі... Причім тут Крижень? Бо така Закономірність виника: Був Крижень тестем Гусака, А ще — служив у «Птахвидаві».
