Не подрімавши навіть ночі, Спішать рибалки на ставок. А рибу наче хто наврочив — І не хитнеться поплавок. — Кінчаймо, мабуть, ловлю, Гнате, — Озвався врешті-решт Кузьма. — Це місце чортове, прокляте, Тут і рибиночки нема. Від злості Гнат у воду сплюнув: — У тебе зник рибальський хист. Посидь-но трохи. Може, клюне Хоча б карась-ідеаліст. — Ого, — повів Кузьма бровою, — Скажу тобі я, куме: «Зась!» Ідеалісти — ми з тобою. А реаліст — отой карась.