Зозуля й Орел

Зозуля прилетіла до Орла.
— Я чула, що потрібний вихователь
У птахоінтернаті.
Прошу мене на цю посаду взяти:
Я справлюся! — нахаба почала.
Але Орел відрізав їй сердито:
— Облиш тут торохтіти:
Таж ти дітей своїх
В чужі щоразу гнізда підкидаєш,
Бо виховати їх
Не вмієш та до того й не бажаєш.
І згодна за платню виховувать чужих?
Та як ти смієш? Чи явилася для сміху?!
Тоді тікай, аби не бути лиху!..

От бачите, у птахів як? А в нас?!
Зозуль в наставницях зустрінете не раз.
Я міг би сам кількох вам налічити,
Але боюсь знайомих розгнівити.