— Я зовсім відмовляюся від м’яса,
На сіно переходжу з цього часу! —
По лісу чутку Вовк пустив. —
Доволі жертв! Я й так багато їх згубив!
Не матиму спокою,
Аж поки Кози, кривджені раніше мною,
Не простять мій колишній гріх.
Отож прошу котрусь із них
Знять цей тягар, прийшовши у мою печеру.
— Як Вовк перемінивсь, як він духовно зріс! —
Розчулилась одна із Кіз
До сліз.
Пішла знять Вовчий гріх — й попалась
Вовку на вечерю...
Вовк переміниться? Який там біс!
