Ремонт

(фантазія)

З С. Граховського

В захопленні вивіску дивну читаю:
«Тут совість в ремонт повсякденно приймають».
Майстерня пустує до вечора з ранку,
І тільки дівчатка гуляють на ганку.
Чому ж довжелезної черги нема? —
Мене здивування велике пройма.
Чому наперед тут не пруться пролази —
Валютник і злодій з оптової бази?
А може, вони викликають до хати
Майстрів, як електрика чи гомеопата?
І там, крадькома, по найвищій, по таксі
Відремонтують вівчарці і таксі
Совість, щоб з кухні котлеток не брали
І, коли треба, щоб добре брехали.
Ну, а самі? Пророкочуть басами:
— Совість, як правду сказати між нами,
Не коле у бік, не штрикає у п’ятку,
А раз не турбує, — тоді все в порядку.
Якби я домігся такого гатунку,
Як совість, гастритом зіпсутого шлунка,
Послав би аналізи з ліками к чорту
І їздив би в карти пограть на курорти.
Ні! Совість моя не болить, не бунтує, —
Хай інший, хто хоче, її ремонтує...
Хапугам хотів би я гостро сказати:
— Займайте ви чергу в майстерню без блату,
Бо добре все людство віддавна вже знає:
Каліцтва, як ваше, страшніш не буває!