Гниль

Як брала в погребі картоплю Василина,
Помітила: то сям, то там є картоплина,
Що гнити почала.
Вона відразу до свого Павла:
— Давай переберем картоплю, чоловіче!
— Таж не горить! — Павло відповіда.
— Ану ж як трапиться біда?..
— Хіба що карканням своїм накличеш? —
Сердито обірвав дружину чоловік
І до сусіда з дому втік:
У того саме кабана смалили,
То вже й Павло там «насмалився» так,
Що ледь до хати приволікся, неборак...
Потому Василина говорила
Павлові ще не раз,
Що гниль в картоплі більша завелась,
А він: «Таж не горить!» — щоразу їй одкаже
І до сусіда — в доміно чи спати ляже...
Картопля не горіла — угадав Павло,
Та все ж пізніше довелось себе картати:
Коли взялись перебирати,
Хорошої ні картоплини не було!

Буває: вчасно не доклав зусиль —
Дивись, і наробила шкоди гниль.