Анатолій Косматенко

Небезпечний злочинець

Мабуть, детективна байка

Пролог

В будинку відпочинку «Трудівник»,
Як всі трудящі й нетрудящі спали,
    В нуль-нуль годин
        І сім хвилин
        Почувся крик:
     «Прокляття! Обікрали!»


Розділ І

    Міліція і розшук — на догах!
Майор Синьцов і підполковник Мах
Пости розставили. Мости заблокували.
    Все небо в нагляді. В кущах —
Секрети. Йдуть шифровки і сигнали...
    Не те, що птах, —
Комар не пролетить! Жучкам нема щілини!
В той час...


Розділ II

    Поважний з вигляду Мужчина
В будинку відпочинку розійшовся — страх!
    Без тями біга, рве собі волосся...
    Але відомий детектив Мефодій Тьося
        Уже шурує по кутках.


Розділ III

«Що вкрали? Гроші?» — «Гроші — то б дрібниця!»
     «Виходить, золото?» — «Загнув!»
«Секретний винахід?» — Мужчина мов не чув.
     «Державна таємниця
    Дісталась в руки шпигуна?..»
Мужчина зупинивсь. Скрутив три пальці: «На!»
Тут Тьося...


Розділ IV

        Але вже в дверях —
Майор Синьцов і підполковник Мах.
«Продовжуйте», — Мефодію сказали.
«Так що ж, кінець кінцем, украли?»
    В Мужчини змійка на губах:
«Що», «що»... — Враз очі налилися кров’ю. —
    Час! Мислення! Здоров’я!»
Всі переглянулись по тих словах...


Розділ V

     «Спокійно. Не хвилюйтеся. Не треба, —
Майор Синьцов взяв слідство все на себе, —
А то до мислення й здоров’я вже дійшло...
    Конкретно: що і як було?»
«А що розповідать, коли аж душить зло?!
Мене він утуманив. З ранку і до ранку
Дурив, інтригував, заводив у тупик,
Всю шайку показав, і шефа, і коханку...
Не знав я сну, вечері і сніданку...
Я схуд, мій добрий настрій зник!
А що шахрай підсунув наостанку?
Що дав мені на розум?.. Пшик!!!»
«Так хто ж той аферист, той махінатор?»
«Хто», «хто»... — аж заревів Мужчина: — Автор!!!» —
В куток жбурнув товстенький том якийсь — і в ліжко брик...


Епілог

Такі злочинці в нас були і, певно, будуть —
    Не досяга ж їх кодексу рука.
    Таких ніхто ніколи й не шука,
        Ніхто суворо і не судить...
    Так, так! І навіть — кри-ти-ка!