Дивовижа

        Був чесний, добрий працелюб,
        Пишаться б ним, пишатись!
        Та щось він Лисці став не люб.
    Коротше: надійшло порвати шлюб,
Простіш: Лисиці з Вуйком треба розквитатись.
    Лисиця діло зна, Лисиця до Осла
(Їй Клишоногий — пхе, їй діло до барлога!).
        Осел роздумував недовго:
«Моральний розклад — ось причина зла!»
        І піднялась тривога.
Ведмедя ганили, Ведмедя брудом облили,
Осел Ведмедеві не дав розкрити рота...
    Осли, відомо, скрізь Осли —
    Знайшлась і нашому турбота!
    І, словом, справа так зайшла:
    Наш Косолапий полетів з роботи,
Позбувсь відтак і хижі — тільки загула!..
Лисичка в ній бенкет справляла для Осла.