Дотягшись кроною до
Флюгера якраз,
Спитав у нього молоденький В’яз:
— Чому подейкують про вас,
Що примхи вітру вдень і серед ночі
Готові ви задовольнять охоче?
А той йому: — Дурниць не шелести.
Коли вас вітер гне у дуги,
Чи бачив ти,
Щоб похилився Флюгер?
Я, обертаючися навколо осі,
Вистоював у будь-які часи.
А ти ще молоде, зелене, то учись:
Як хочеш вистоять — крутись!
