Підозрілий Цап

Про Цапа розійшовся поговір,
Що він, мовляв, не Цап, а хижий звір.
Розслідувать цей факт стара взялася Шкапа —
Та сходу й напосілася на Цапа:
— Так-так... Дійшли до нас сигнали,
Що ви ковбаскою, шановний, ласували.
Тобою, мордо хижа та безстидна,
Обурена громадськість травоїдна!..
Нещасний Цап розхвилювавсь до сліз:
— За що така біда мені і звідки?!
Та ви спитайте в лузі кіз
Або корів. Та он і коні свідки,
Що я скоромного не їм, —
Про це відомо всім!
От бородою сивою клянуся,
Що я, як і усі цапи, пасуся,
Гіллячку погризу, чи там якесь коріння...
Не їв я ковбаси!.. Це — непорозуміння!
Все вислухавши, вирішила Шкапа:
«Потрібно придивитися до Цапа:
Що ковбаси не їсть — це й дурню зрозуміло,
Та — виправдовується! От що підозріло».