Гадюча дружба

Гадюка на ніч в стайню заповзла
І примостилася під боком у Осла.
— Пробач, потурбувала, любий друже,
Але надворі ніч, і я замерзла дуже.
Мене ж, на жаль, своя не гріє кров,
Пусти погрітися, будь ласка, не відмов.
Я за добро твоє віддячу, далебі,
Довіку другом буду я тобі...

Осел же нудьгував на самоті.
Він другові зрадів: — Зарадимо біді.
Нехай собі надворі вітер свище —
Не пропадем! Тулись до мене ближче...
Поснули... Серед ночі ненароком
Осел спросоння придавив Гадюці хвіст,
І друг повзучий показав свій хист —
Ослові дружба вийшла боком!..