Він думав: «Ні, життя — не рай... Три дні минуло од зарплати, — Вже й гроші мусиш позичати. Хоч сядь та й плач, Хоч помирай». До ранку думав би Роман, Чому грошей лишилось мало, Якби, на лихо, Ресторан Опівночі не зачиняли.
