Крук

Якось Зубр і Вепр зійшлись
І нізащо завелись —
За дрібничку за одну
Оголошують війну.
На дорозі лісовій
Почали кривавий бій.
А на дубі Крук сидів,
Все це бачачи, радів.
Не тривожило його
Анітрішки — хто кого.
Може бути й нічия —
В нього тактика своя.
А тим часом унизу
Один одного гризуть
(І водою не розлить)
Тільки шерсть з обох летить.
Вже Кабан: — Куві!.. Куві!.. —
Захлинається в крові.
За годину-півтори
(пильно стежить Птах згори)
Зупинився всякий рух —
Молодці спустили дух.
Лиш скінчився смертний бій,
Опустився Крук мерщій,
Наклювався свіжини —
Аж тріщать на нім штани.

* * *
Хижі Круки в наші дні
Гріють лапи на війні.