Віталій Гунько

Байки

Вовк-миротворець

— Лиха розбійнице, грабіжницька душа, —
Лисицю Вовк узявся пробирати, —
Учора гризла тут лоша,
А це допалась до теляти.
Увесь звіриний рід ганьбить такий розбій, —
Кричить ще дужче Вовк —
                  аж сам не свій.
Лисицю наче підсмалили у печі:
— Терплю образу я ні за що.
Я доїдаю ті харчі,
Що не доїли ви.
    Ось подивіться краще...
— Замовкни, розійшлася як дурна, —
Вовк знову допікати почина, —
Мені не шкода,
    поділюсь іще з тобою.
Та чують хай усі
    і кожен добре зна,
Що я за мир
    і не терплю розбою!

Самому бісові
    давно найнявсь на службу,
А, бач, мораль чита
    про мир і дружбу.