Ставкова новина

Почувши новину, Карась
Чимдуж до Риб із заздрістю подавсь:
— Напевне, ви іще не чули?
Ставок очистять наш від мулу.
Не будемо страждать у баговинні,
Що не дає нам дихать нині.
Вже стане чистою вода!
А В’юн: — От дурень! Це ж біда!
А чи подумав ти,
Де схованку тоді знайти,
Чи нору, там, для засідки прорити?
Ех ти! Нема чого радіти!
Їй-бо, перевернувся світ!
Аби такого не діждали й внуки!
Тож хто куди, а я — шукать боліт,
Де збереглося доста ще багнюки...

* * *

Еге ж, і між людей стрічаєм ту породу,
Яку не витягнеш на чисту воду.
У наші дні десь притаїлася вона —
І гласність проклина.