Ослу здалося, що в селі Його погано шанували! То ясла у хліві малі, То грубо з квітника прогнали... І втік у місто. З рік блукав У парках, у садах крислатих, Життя веселого шукав — А закликали працювати. Вернувсь додому. Йде селом І погляда, чи не вітають. А люди ж що? Та що — Ослом, Як і раніше, називають.
