Віл стрів Коня У лузі. (Вони були з ним Друзі). — Дива-а, — говорить, — О-ой дива! Осел наш — Нетямуща голова, Проте посаду має он яку! Незрозуміло, За що йому Дали ще й нагороду? Ніколи ж не береться Він за діло І не зробив корисного Нічого зроду? — А Кінь: — Як він візьме́ться Щось зробить — Завалить діло вмить. — Отож, заслуга в тім Осла, Що не втручається В діла!