Василь Голобородько

Свіжа копійка

Зустрілися дві подружки в крамниці,
І ось одна тихесенько пита:
— Сама пошила, Галочко, спідницю?
— Сама, Катрусю. Прямо срамота.
Сяк-так оце зметала, построчила,
Бо дурно й руки не туди стоять.
— То, може б, ти мені, що треба, шила,
А я — тобі, й заробим грошенят!
...З тих пір вони старалися на диво
(Для інших —
Нерозкритий це секрет),
І одна одній швидко та красиво
То сукню шиє гарну, то жакет.
За це, звичайно,
Кожна гроші лічить,
І якось чоловікові одна
Сказала гордо:
— Бачиш, чоловіче,
Копійка свіжа
В хаті є щодня!
Та він її не кинувсь цілувати,
А кисло усміхнувся, спохмурнів:
— Якщо ти так
І далі будеш дбати,
То скоро я
Залишусь без штанів.