Ото будуть ліки!

На курорті одному,
Між струнких смерічок,
Наче біс вертів Хому
Біля молодичок.
Тиждень охкав та зітхав
І знайшов кохану.
Вдвох на танці і на став,
І до ресторану.
А як гроші розійшлись
На вино й гостинці,
Вдарив нишком хитрий лис
Телеграму жінці:
«Ваш Хома упав з гори, —
Кандидат в каліки.
Шліть негайно сотні три
На заморські ліки,
Бо валяється, мов куль,
Не встає й не диба
І без імпортних пілюль
Вже не вріже й хліба».
Та одвіт скосив Хому:
«Хай верта скоріше.
Дам пілюль таких йому,
Що і дуба вріже».