Xвастливий Щиголь

Сів Щиголь поруч Солов'я:
— Із співаків співак найкращий я!
Всі наші птахи користь мають —
З моїх пісень щось позичають.
Узяв би й ти хоч декілька колін,
Порадував навкружно птаство сонне.
Не всохне творче джерело бездонне,
Не вгасне мій бадьорий дзвін! —
А Соловей йому: — Та не годиться,
Щоб стиль, мелодію у птиці крала птиця.
Ненавиджу, коли співа хтось не своє
І крадене за власно видає! —
Чванько відчув, про віщо йдеться,
Пізнав, до кого чарка п’ється,
Утік і в іншім місці задається.