Микита Годованець

Вірний друг

Дізнався Лев (він має пильні уші) —
На нього змову звірі знов плетуть:
Як ляже спать, на нього нападуть,
    Мерзенні душі.
— Лисичко, любая! Прохаю — послужи:
    Що чула — розкажи!
— Та... чула я не дуже добре слово,
Що трапив ти до влади випадково,
    Не по тобі такий тягар...
Чи слухать нам, що бреше всяка твар?
Спокійно спи! Я в тебе вірний друг:
Обнюхаю і степ, і ліс, і луг... —
    І вірний друг побіг.
        Лев спати ліг...
Ніч — злодійка в убранні чорнім —
    Найгірші злочини обгорне
    Зрадливим саваном-плащем.

Чию то шкуру Лиска сушить під кущем?
1965