У кузні

До кузні привезли косарку — лихо сталось:
На сінокосі в ній щось поламалось.
Негайно лікувать! Мерщій до коваля!
    Дивися — суне хмара,
    Вперіщить громовим ударом —
    По травах злива погуля,
        Цілуйсь тоді з бідою!
    Говорять ковалю: — Все діло за тобою! —
    Сказали і пішли... Аж друг-чаркар
Приніс сапу відладити. Втирає вуса.
З кишені пляшка визира (спокуса!).
Його також турбує грім із хмар:
— Підладь, браток! Картопля сапки просить.

Кума нудьгує. Ледве не голосить.
Бо знаєш сам: як сапки не даси,
То на базар картоплі не носи... —
    Коваль вугілля підсипа.
Косарка — в сторону. Вперед — сапа.

Де наперед пролазить чарка,
Там терпить не лише косарка.