— Чудових отаких не їли ми грушок! — Хвалили завжди родичі й сусіди. Та завелися в груші короїди, Зів’яло листя, всох вершок. Ледь-ледь не плаче Невдаха Садівник: Грушок не бачить, Завівсь сушник. Тут гостра Пилка дзенькнула собою: — А я нащо? Не буде сухостою! Де сухостій засмічує нам хату, — Пустіть на нього Пилочку зубату!1964