Сорока і Одуд

Сорока з Одудом жили у парі,
Їх спільний шлях важкий:
Хороші мирні пташечки,
А між собою вічно в сварі.
Сорока
    Сьогодні ми чудово стрінем ранок:
Вкраду курчатко на сніданок!
Одуд
     «Курчатко»? Ха! Чудесна куховарка!
    Якщо ти бережеш сім’ю,
Шануй мій смак і навичку мою!.. —
    І закипіла сварка.
    На завтра ще до світу-дня
    В Сороки й Одуда гризня.
Одуд
    Чудовий сон приснивсь мені:
Прекрасний гай розвинувсь навесні;
    Злетіли Сойки та Синиці...
Сорока
Про віщо думаєш — те й сниться.
Поменше зиркай на сусідок збоку,
А більше думай про Сороку!.. —
І знов гризня, хтозна-коли їй край.

Родина — наш домашній рай.
А тільки часто: глянеш збоку —
В раю тім бачиш Одуда й Сороку.