Щури під прилавком

Щури вночі, зібравшись під прилавком,
Смакуючи ковбаскою, пшонцем,
Перед Сусідкою хвалились Славком,
    Моторним продавцем:
— То друг наш! Краще брата!
З такими жить — не треба помирати:
    Чого душа запрагне —
Нам все з прилавка тягне.
— А в нас, — Сусідка їм гуде, —
Про Славка інша слава йде:
Погана шкірка з ковбаси —
    І тої не проси.
    — Наївна ти!
Про себе славу сам пустив…
Сказать тобі, чому з ним ладим?
З контори акти на нестачу крадем.

Де Славчині на всьому знати пальці, —
В конторах водяться Щури-бувальці.