Сатира

Бджола з Гадюкою розмову завели.
Гадюка так знущалася з Бджоли:
— Твоє жало — і сміх і горе!
Кусаєш ти не всіх, а по розбору,
А вкусиш — спухне, та й усе.
От я: укус мій смерть несе!
Жалю усіх при всякій змозі,
Кого зустріну на дорозі... —
    Бджола
    Відповіла:
    — Слід знати:
    Крім люті й зла,
І серце, й розум треба мати!

    Коли жалом сатира коле
І в ній отрути й злості досить є,
    А розуму і серця не стає,
То з неї нам добра не бачити ніколи.