Микита Годованець

Осот

    В Грицька Осот
Розрісся, гемонський, на весь город.
    Глузує, хто проходить мимо:
    — Осот навряд такий чи в кого є!
    Навряд такий чи де ростиме?
Ідуть чутки — на виставку здає… —
Гриць червоніє. До Осоту йде,
Потилицю почухає і геть бреде,
    В кишеню руки заховає:
    — Іще поколешся, буває...

    Отак плекаємо Осоти,
Не хочем руки поколоти.
1922—1923