Мозолі

    На зборах добре брили Василя:
    — Ледачого, як він, не бачила земля,
    Спить день при дні.. —
Василь на те: — Повірте ви мені:
Під ложечкою жме, буркоче в животі,
Зламався міокард, мозолі на хребті.
    Від сонечка ховаюсь день при дні я,
    Бо в мене, той... гі-пер-то-ні-я... —
        Василь крізь сльози проказав,
        Широку спину показав:
— Ось, бачте, мозолі на спині
    Криваво-сині! —
    Тут слово взяв сусіда-жартівник:
    — Що так, то так: Василь наш трудівник, —
    Від лінощів мозоля не буває,
    Мозоль — то знак труда.
        Я добре знаю,
    Чого його болячка обкида:
    Василь не сіє і не косить,
    Вдень міцно спить, вночі,
Покинувши тепленьке місце на печі,
Добро громадське в двір свій носить.

    І всюди спритні Василі:
    Від лінощів, від сну аж сині,
    А щодо чого — мозолі
    Показують на... спині.