Молодушка

Дрібненька Курочка —весела, молода,
Із виводку весняного, марцівка, —
В подвір’ї крутиться, мов на весіллі дівка,
Сокоче що І сил, збитошниця двора:
    Нестися їй прийшла пора.
— Старі — набік! Своє ви однеслись
    Колись,
Гайда на пенсію безногу!
Я покажу свою юнацьку змогу,
Свої можливості й красу!
Ураз яєць півкопи ізнесу,
Куди тобі качині чи гусині,
    Ну, чисто страусині!.. —
Аж Молодушка скочила з гнізда,
Оглянулась на свій на труд великий
І хилечком, без сокору і крику,
    За хлів сховалась в бур’яні,
    Бо сором пік, як на вогні:
        Яйце однісіньке
        І те манісіньке.

    Була у нас одна Марушка:
Хвалилася талантом превисоким,

На старших, з досвідом, косила оком,
    А виявилось — Молодушка.