Дістали Голуби із вирію листа. Хвалилась землякам Перепелиця: «Живу, мов у раю. Пшениця — Не видко сонечка — густа. Тут — тепло, зелень... Красота! Дивлюсь на обрій повсякчасно — До себе виглядаю вас...» Зібрались Голуби й Синиці, Шлють відповідь Перепелиці: «Не зваблюй нас дарма, Бо не живіт всьому мірило, Не всім страшна зима. Пшениця там вам уродила, А найдорожчого — Вітчизни — В вас нема!»1963