Микита Годованець

Індичка на пенсії

В двір Кума Індичці звістку принесла:
    — Пенсія прийшла й до нашого села!
    Качур з нашого двора
    Вже добувсь того добра. —
    Аж підскочила Індичка,
    Спритна, жвава молодичка:
    — То й мені уже пора
    Мрію справдити далеку
    Про громадську забезпеку! —
    Напираючи грудьми,
    Шкутильгаючи навмисне,
    Вже Індичка чергу тисне.
Та лихе тобі — змилилася дверми:
    Тут найкращих одбирали,
    Годувать у коєць брали...
До душі поживка їй прийшлась,
Птаха в крижах добре розрослась:
    — Пенсія така для мене — рай!
    Вік живи і не вмирай! —
    Повари прийшли в халатах,
    Зазирнули в атестата,
    Попід крила узяли
    І на кухню повели.

    Хитрість всім стає уроком,
    Як дурничка лізе боком.
1965