Лиха година на Бика:
Від Лева утікав,
А Лев по п’ятах гнався.
На щастя, підвезло Бику:
В печері заховався
І причаївсь в кутку,
Тремтить, наляканий, одводить дух.
У тій печері жив Козел рогатий.
«А хто це, — каже, — вбіг до хати?
Ага, це Бик!» — і бух ріжками, бух,
Ще й насміхається: «А говорив пастух,
Що роги у Бика — то річ страшна, жахлива,
А він — немов Овечка полохлива...»
— Чекай-но, Козлику мій милий,
Нехай загрозу пронесе,
Тоді ми побалакаєм про се!
. . . . . . . . . . . . . . . .
Коли Бика
Спітка
Недоля зла,
Доводиться терпіть і від Козла!
Ілюстрація Анатолія Арутюнянца до байки Микити Годованця «Бик і Козел»
