Сидять в опернім театрі, Не десь, а в партері, Вона і він. Надулися, Наче дві тетері. Бурчить вона: — Що за люди Оті диригенти? Могли б раніш настроїти Свої інструменти. Той цигика, той триндика, Третій дме у дудку. Затяг мене в цю оперу, А ну тебе в будку! Попереду літня жінка. Нахмурила брови: — Тихо, — каже, — увертюра. Припиніть розмови. Та, що ззаду, огризнулась: — Теж мені культура! Це ще треба перевірить, Хто з нас увертюра.
