Павло Глазовий

Турок

Збирається мій знайомий
В далеку мандрівку:
Купив собі в Туреччину
На тиждень путівку.
Костюм справив елегантний,
Вчить турецьку мову.
Уже знає, як звуть турки
Свиню і корову,
Як спитати в магазині,
Почім у них шуби,
І як звуться по-турецьки
Вуха, зуби, губи.
Голова гуде у нього
Від отих уроків...
Він, до речі, на Вкраїні
Живе двадцять років.
Ходить всюди, як хазяїн,
Аж дверима гурка,
Хоча мову українську
Знає гірше турка.