Збирається мій знайомий В далеку мандрівку: Купив собі в Туреччину На тиждень путівку. Костюм справив елегантний, Вчить турецьку мову. Уже знає, як звуть турки Свиню і корову, Як спитати в магазині, Почім у них шуби, І як звуться по-турецьки Вуха, зуби, губи. Голова гуде у нього Від отих уроків... Він, до речі, на Вкраїні Живе двадцять років. Ходить всюди, як хазяїн, Аж дверима гурка, Хоча мову українську Знає гірше турка.
