Павло Глазовий

Сусідки

— Пробач мені, я бачила,
Як з твоїх дверей
Рано-вранці вийшов лікар,
Молодий єврей.
А ти ж уже не дівулька,
Вже не молода.
Я думала, що ти хвора,
Трапилась біда.

— Та й ти уже не дівулька,
А проте дурна.
Он до тебе з автоматом
Ходить старшина, —
То я що — кричать повинна:
— Людоньки, війна?!
Джерело:
Павло Глазовий. Гуморески. Старі й нові: книжка для дорослих (і кілька жменьок дітям) – Вид. 3-тє. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. – 336 с.