— Пробач мені, я бачила, Як з твоїх дверей Рано-вранці вийшов лікар, Молодий єврей. А ти ж уже не дівулька, Вже не молода. Я думала, що ти хвора, Трапилась біда. — Та й ти уже не дівулька, А проте дурна. Он до тебе з автоматом Ходить старшина, — То я що — кричать повинна: — Людоньки, війна?!
