Як у друга у Данила Були іменини, На них Іван не проґавив Жодної чарчини. Довелося ночувати Сердезі в Данила. Данилиха на дивані Йому постелила. Сам Данило ліг на ліжку З кумом Опанасом, А Данилиха полізла Аж на піч з матрацом. Прокидається Данило Точно серед ночі, А Іван той шалапутний На печі регоче. — Ти чого то там регочеш? — Запитав Івана. А той каже: — Так я ж сонний Упав із дивана. — То як же ти опинився На печі, чудило? — Оце якраз, — Іван каже, — Мене й розсмішило!
