Павло Глазовий

Прощання

Іде жінка лікуватись
Від зайвого жиру.
Чоловіка залишає
Стерегти квартиру.
А він її виряджає
На той світ неначе:
Обніма біля вагону
І мало не плаче.
Сіла жінка. Рушив поїзд,
Набира розгону.
А чоловік за вагоном
Біжить по перону.

— Не лізь, — кричить, — на глибоке!
Не перегрівайся!
Не їж м’яса! Не їж торта!
Більш не поправляйся!
Особливо бійся торта!
Слідкуй за собою! —
Задивився та як хряпне
Об стовп головою!
Чухнув лоба, сів та й каже:
— Щоб ти там згоріла!
Щоб ти з моря не вилізла!
Щоб ти чорта з’їла!