Часто нами управляли Справжні ідіоти, Що лишили після себе Тільки анекдоти. Ось, приміром, десь на з’їзді Брежнєв-маразматик Бекав-мекав на трибуні Із чужих нотаток: — Наша встрєча с Раком-Бабом, То єсть, Бабом-Раком, Нєт, с Ракбабом... ізвінітє... С Кармалєм Бабраком... Прослухавши склеротичне Белькотання Льоні, Наші предки навіжено Ляпали в долоні. Ви знаєте, чом ми з вами Такі голодранці? Через те, що правлять нами Його вихованці. Все пішло угору-дриґом І бабраком-раком. Ось чому ми, браття, сіли, Як то кажуть, маком...
