Найвищий оратор

Часто нами управляли
Справжні ідіоти,
Що лишили після себе
Тільки анекдоти.
Ось, приміром, десь на з’їзді
Брежнєв-маразматик
Бекав-мекав на трибуні
Із чужих нотаток:
— Наша встрєча с Раком-Бабом,
То єсть, Бабом-Раком,
Нєт, с Ракбабом... ізвінітє...
С Кармалєм Бабраком...
Прослухавши склеротичне
Белькотання Льоні,
Наші предки навіжено
Ляпали в долоні.
Ви знаєте, чом ми з вами
Такі голодранці?
Через те, що правлять нами
Його вихованці.
Все пішло угору-дриґом
І бабраком-раком.
Ось чому ми, браття, сіли,
Як то кажуть, маком...