Став сатириком давно я. В той далекий ранній час Дуже весело брикався Мій крилатенький Пегас. Я і плакав, і сміявся, І любов була, й злоба... Потовкли мого Пегаса Так, що ледве шкандиба. Обчухрали гриву й крила, Обчикрижили хвоста — Заїдали, що сатира Несучасна і пуста. Ні, сатирикам потрібні, Дорогі брати мої, Не Пегасики крилаті, А рогаті бугаї. Серед критиків безстрашно Гарцювати міг би я. Хай би спробував хто-небудь Зачепити бугая!
