Марків список

Марко гроші позичає,
Голубом туркоче,
А позичить — зволікає,
Віддавать не хоче.
Раз його один знайомий
Здибав та й питає:
— Ти коли повернеш гроші?
Рік уже минає.
Марко зсунув капелюха,
Схожого на миску.
— Зараз, — каже, — подивлюся
Чи ти є у списку.
Взяв блокнотик, подивився
І сказав ласкаво:
— Є у списку, не хвилюйся.
Віддам незабаром.
Через рік знайомий Марка
Знов зустрів у парку.
— Ти коли повернеш гроші?
Май же совість, Марку!
Хитрий Марко крутить носом,
Схожим на редиску.
— Зараз, — каже, — подивлюся,
Чи ти є у списку.
— Це ганьба! — сказав знайомий, —
Що ти за людина?
В тебе совісті лишилась
Хоч одна краплина?
Марко гордо подивився
І у боки взявся:
— Чого це ти розходився?
Що ти розкричався? —
І додав, під носа ткнувши
Ручку-самописку:
— Ще раз тявкнеш — бідний будеш:
Викреслю зі списку!