Павло Глазовий

Кухлик

Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші — не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: — Покажіть
Кухлик той, що скраю.
Продавщиця: — Што? Чєво?
Я не панімаю.
— Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
— В Україні живете
Й не знаєте мови...
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик,
Ні к чєму мне мова.
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика —
І не знає мови!
Джерело:
Павло Глазовий. Гуморески. Старі й нові: книжка для дорослих (і кілька жменьок дітям) – Вид. 3-тє. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. – 336 с.