Павло Глазовий

Хороша прикмета

Жінка скаржиться сусідці.
Гудить чоловіка:
— Тільки й знає, що про рибу
Без кінця базіка.
Де він бродить? Може, ходить
До якоїсь Христі?
Підшукав собі, напевне,
Рибоньку в намисті.
Йде удосвіта із хати,
Ні слівця нікому,
А увечері приходить
Впорожні додому.
— Впорожні? То це ж прекрасно! —
Їй сусідка мовить. —
Ні до кого він не ходить,
Справді рибу ловить.