Павло Глазовий

Фейлетон про балкон

Як колись дівчат кохали!
А тримали як фасон!
...Тільки зорі заблищали,
Вийде діва на балкон.
До балкону причалапа
З мандоліною чувак,
Цілу ніч по струнах дряпа
Іспіва, скажімо, так:
— Скинь мантилью, ангел милый,
И явись, как яркий день.
Сквозь чугунные перилы
Ножку дивную продень!
А тепер, коли навколо
Все пірне в глибокий сон,
Стильна діва радіолу
Витягає на балкон.
І до того гучно грає,
Аж гуде увесь район.
А внизу проходить Жора
І гукає на ходу:
— Приготуй бутилку, Лора!
Завтра ввечері зайду!