Павло Глазовий

Чого жінці шкода

Жінка з клунком увійшла
У вагон трамваю,
Запитала:
        — Можна тут?
І присіла скраю.
Пишна дама, вся в шовках,
Зразу в крик, у лайку:
— Что ти трьошся об рукав?
Убері фуфайку!
Лєзєт с клункамі сюда.
Ето что за мода?
Жінка каже: — Дуже жаль.
Дуже, дуже шкода.
Дама сердиться, кипить
Ще й перекривляє:
— «Шкода, шкода», а чого,
То й сама не знає.
— Як не знаю? — жінка їй. —
Шкода мені шовку,
Що закутали таке
В гарну упаковку.