Павло Глазовий

Бувальщина

Весела новела

В дні воєнні незабутні
Ще й таке було.
Увірвалися фашисти
У одне село.
Комендантом став єфрейтор,
Лютий чоловік.
Знав по-нашому три слова:
Яйка, млеко, шпік.
Раз увечері єфрейтор
Брів не знать куди,
А під хатою сиділи
Два старі діди.
— Ач, надувся, фриць нещасний! —
Мовив дід Яким. —
Слухай, куме, як я буду
Розмовляти з ним.
— З німцем будеш розмовляти?
Із отим? — Еге ж!
— Та хіба ж ти по-німецьки
Хоч словечко втнеш?
— Ге, як треба, то я, куме,
И по-турецьки втну.
— То давай тоді балакай,
Починай, ну-ну...
Дід схопився й заходився
Німцю козирять:
— Поцілуй мене в те місце,
На якім сидять!
Став єфрейтор та й питає
По-німецьки: — Вас?!
— Точно так! Мене — спочатку,
Потім кума раз.