Бобина

Десь у клубі виступав
Лектор із столиці.
Вчив людей, як піднести
Урожай пшениці.
Як з’ясована була
Істина остання,
Лектор звично запитав:
— В кого є питання?
До трибуни підійшла
Тітка Василина.
— Ви, пожалуста, скажіть,
Що це за бобина?
Взяв бобину вчений муж,
Довго роздивлявся:
От так штука, от улип...
От тобі й попався...
Витер хусточкою злак,
В рот до зуба суне,
Раз куснув, а потім ще —
Та убік як плюне!
— Що за витівки такі? —
Грім на тітку мече. —
Що ви тичете мені?
Це ж драже овече!..
Тітка дивиться в лице,
Сміх її аж трусить:
— Що то вчений чоловік!
Що не дай — розкусить...