Мати зве маленьку Ліду: — Йди-но, доню, пообідай! А мала відповіла: — В тьоті пообідала! — І дочку навчає мати, З докором шепоче: — Тьоті слід було сказати: «Дякую, не хочу». А тепер піди лишень Та нарви мені вишень. — Доня мружить очі: — Дякую, не хочу.
