Погідний вечір весняний.
Став Солов’я Пастух прохати:
— О, заспівай же, пташе чарівний!
А той в одвіт:
— Не хочеться співати,
Коли
Навколо жаби крик зняли.
Хіба не чуєш їх, оглух?
— Та чую, — відповів Пастух, —
Чи ж не тому, що ти затих,
Я чую їх?
